Історія ялинкових іграшок

Історія ялинкових іграшок

Новий рік – саме те свято, яке дозволяє нам хоч на кілька годин піддатися спогадам та повернутися в дитячі роки, коли світ був сповнений дивами та чарівництвом, коли казки змішувалися з реальністю, а добро завжди перемагало зло. Згадайте, з яким прихованим захопленням ви зазвичай дістаєте трохи пошарпану коробку з ялинковими прикрасами, перебираєте скляні кулі, милуєтеся переливами ялинкової мішури. Коли ж з'явилися перші ялинкові іграшки, хто придумав прикрашати ялинові гілки святковою мішурою?

Історики вважають, що першими це зробили жерці древніх кельтів – друїди. Вони обвішували ялинові лапи дарами природи, щоб втішити злих духів. Вважалося, що таке жертвопринесення дозволить на весь рік позбутися напастей та бід.

З приходом християнства звичай був забутий та відродився вже у середні віки. Як і з яких причин це сталося - тепер не дізнається ніхто, але в XVII столітті в літописах з'явилися перші згадки про традицію, що відродилася. Щоправда, ялинку прикрашали не на честь Нового року. На Різдво багато європейських аристократів стали прикрашати свої будинки ялиновими гілками, підвішаними яблуками. Обов'язковим атрибутом стала і восьмикінцева зірка Вифлеємська. Вона символізувала прихід немовляти Христа до нашого світу, а яблука служили символом забороненого плоду, який скуштували Адам та Єва. Окрім яблук, гілки прикрашалися вафлями, що символізували прісні хлібці. Трохи згодом вафлі змінилися пряниками та іншою солодкою випічкою. Вони служили водночас і прикрасою, і новорічними подарунками для дітей. Поруч із букетом гілок, а потім вже й безпосередньо на ялинку, кріпилися свічки, що горять, – символ жертовності Христа.

Замовити іменну ялинкову кулю

Звичай настільки прижився і сподобався, що хвойні букети невдовзі почали зустрічатися і переможніше в будинках. Звичайно ж, дух змагання, властивий людині, не дав довгий час обмежуватися яблуками та солодкими новорічними подарунками. Невдовзі, вже у вісімнадцятому сторіччі, почали з'являтися перші іграшки: золочені шишки, дзвіночки, тонка дротяна мішура. Навіть порожні шкаралупки з-під яєць: внутрішній вміст акуратно видалявся, шкаралупа просушувалася і вкривалася найтоншим шаром карбованої латуні. Попит народжує пропозицію, і невдовзі з'явилися ремісники та спеціалізовані майстерні. Фантазія майстрів не знала меж: почали випускатися воскові фігурки, паперові квіти, янголят з вати. До речі, заміна яблук кульками пояснюється гарною легендою – ніби в один рік стався неврожай яблук, і фрукт замінили скляними кулями. Є й казкове пояснення появі мішури – це сріблясті локони доброї феї, які вона подарувала дітям для прикраси різдвяного дерева.

Ми в Майстерні Діда Мороза вважаємо, що це були локони не феї, а справжнього ельфа. Що залишається незмінним – щороку, ми вбираємо ялинку з трепетом у серці, навчаємо цьому своїх дітей та віримо у диво. А дітки щороку чекають на заповітний лист від Діда Мороза, подарунки під ялинку та запах нового чарівного ранку.

Пропонуємо іменні скляні кулі на ялинку замовити на нашому сайті.